МІЖ ДВОМА ВОГНЯМИ

Після визнання польським Сеймом трагічних подій на Волині 1943 року геноцидом польського народу українці нарешті прозріли, що Польща то насправді не «адвокат України», а ненадійний і мінливий сусід, такий самий як і на сході. Недарма в Росії із захватом відреагували на це рішення, а дехто навіть пропонує визнати Волинську трагедію геноцидом і в Держдумі.

Отже, виявляється, з часів Богдана Хмельницького нічого в цім світі не змінилося. Поки Європа спокійно спостерігає, висловлюючи «глибоке занепокоєння», Україна, як і 350 років тому перебуває між двома вогнями, залишаючись сам на сам з агресивними сусідами.

Треба, очевидно, українцям вже зрозуміти, що в України немає ні друзів, ні адвокатів. Єдиними друзями, як сказав один з останніх російських імператорів, залишаються лише власні армія і флот.  А нашім сусідам на Заході і Сході варто затямити, що:

Вкраїна не креси,

Отож, мазурочки, пшепрашам!

І ми не околиця

Всіляким там путінським рашам.