УКРАЇНА СВОЇХ НЕ КИДАЄ?

27 грудня 2017 року відбувся перший за останні півтора роки обмін полоненими між Україною і терористами з Л-ДНР за формулою 74 на 306 (фактично 73 на 233). Влада вже встигла приписати собі цю заслугу. Серед численних статей в мережі можна зустріти й такі заголовки як «Україна своїх не кидає!».

Звісно, що визволення українців з ворожого полону – це дуже добре. І тут не має значення навіть непропорційність цього обміну, адже кожний звільнений українець символізує хоча й маленьку, а все ж таки перемогу України. Це дійсно визначна і довгоочікувана подія. Ось тільки стосовно того, що Україна своїх не кидає можна заперечити.

На жаль кидає. Кидає з продажними судами та корисливою поліцією, з завищеними комунальними тарифами та заниженим курсом гривні, з недолугою медичною допомогою, з мізерними зарплатами у конвертах та ганебною пенсією, з українською мовою нарешті … І відбувається це не один раз на півроку, а, як не прикро, щодня.

А щодо визволення українських заручників з полону, то треба розуміти, що це не заслуга влади, а її обов’язок.