КОРОТКА ІСТОРІЯ ВАТНИКА

Останнім часом в російську, а звідти і в українську мову, ввійшло слово і поняття «ватник». Сьогодні це один з неологізмів (семантично переосмислених), які активно поповнюють сучасні словники. Поняття виникло з однойменного інтернет-мему (від англ. meme). Під мемом розуміється одиниця культурної інформації, яка поширюється від однієї людини до іншої за допомогою імітації, навчання тощо.
     Автором мему є росіянин Антон Чадський, який згодом змушений був виїхати з Росії через політичні переслідування. Картинка ватника, яку він створив, була вперше опублікована у соціальній мережі ВКонтакті в одній із груп 9 вересня 2011 року. В 2012 році мем став широко популярним і на інших ресурсах і Інтернеті. Автор створив у ВКонтакті спільноту, присвячену персонажу ватника "Рашка Квадратный Ватник".

     Як зазначає автор, ватник був карикатурою, в яку він вклав всі риси нового класу російських громадян, що почав формуватися, - божевільних пропутінських патріотів. Назва персонажу пішла від теплої ватяної куртки, яку носили в'язні ГУЛАГу. Тобто Рашка Квадратный Ватник - це росіянин, який досі ментально живе в сталінському таборі.

Сьогодні під ватником розуміють збірний образ російського патріотичного бидла, що любить тоталітарну владу (Сталіна, Путіна тощо), підпорядкування, зрівнювання людей під один гребінець, а також російську горілку і все російське. Дуже поважає Білорусію і «бацьку». При цьому він ненавидить США, Грузію, Україну, Балтію, чурок, гомосексуалістів і все неросійське. Святе свято для ватника – 9 травня, на яке він любить напитися і заявляти, що «діди воювали». На Масляну ходить годуватися млинцями з лопати.

Слід розуміти, що ватник - щирий і глибокий патріот. Патріотизм для нього, однак, полягає в повній і беззастережній любові до своєї країни: він твердо впевнений, що Росія - найкраща, найкрасивіша, справедлива, найдавніша країна на планеті, а російські - найдосконаліший народ на землі. Всіх, хто насмілюється в цьому сумніватися, ватник в кращому випадку вважає божевільними або просто тупими, а в гіршому - брудними зрадниками батьківщини і «ліберастами».

Ватник не просто патріотичний, а й безвиліковно тупий. Іронія і самоіронія відсутні як такі. Ватнику дуже потрібен господар і вождь, як «сильна рука». Відносини між країнами і між людьми ватник розуміє виключно через призму тюремно-казарменій ієрархії: є пахани, а є шістки і опущені. Тому ватник любить, щоб був порядок, щоб всі були однаковими.

Коротше кажучи, ватник - це типовий російський жлоб з ухилом в політику. У ватника є сім'я: жирна дружина-жлобиха, дід-комуніст, батя-алкаш, син-шовініст і дочка-"розетка", які разом уособлюють всю суть російської бидлоти.
      Значно ширшого розповсюдження мем набув після початку військової агресії Росії проти України у 2014 році. За словником неологізмів і сленгу сучасної української мови ватник є людиною з пострадянською ментальністю, яка щиро не розуміє, звідки взялися і для чого існують українці і держава Україна. 

Отже ватничество – це національна російська ідея, яка пройшла певну еволюцію.  Спочатку були русопяти, потім совки, потім ватники. Ватники – це поєднання русопятів і совків. Росія – це країна ватників, від царя до останнього холопа. До речі, усі ці терміни вигадані самими росіянами. 
     Коріння ватничеського менталітету, ймовірно, лежать в слов'янофільстві і традиціях російського месіанства (дехто, втім, вважає, що ватник як явище зародився разом з московською державністю як тип служивого «государева чоловіка»). Щоправда, слов'янофіли були інтелігентними романтиками-почвенниками, вельми опозиційно налаштованими до царського уряду, а патріотично налаштований обиватель з'явився одночасно з національними державою і до сих пір живе майже в будь-який країні світу.

Що стосується радянського періоду, можна з упевненістю стверджувати, що своїм розквітом ватничество зобов'язана урбанізації, коли мільйони вчорашніх сільських жителів, які посунули в міста, принесли з собою патріархальну мораль з її ксенофобією, тобто чітким поділом на своїх і чужих, але при цьому втратили будь-який зв'язок з власним корінням. Звільнене місце сільської громади (міра, общини) зайняла держава, а місце «ворожих і незрозумілих чужинців» - весь інший світ, чому значною мірою сприяли залізна завіса і божевільний градус антизахідної пропаганди. 
     Свою чорну роль також відіграла розквітла в епоху перебудови і лихих дев'яностих блатна культура з її культом сили, протиставленням «понять» закону і агресивним конформізмом.